- Главная
- Городской совет
- Исполнительные органы
- Регуляторная политика
- Действующие регуляторные акты
- План по подготовке регуляторных актов
- Отчеты по отслеживанию результативности регуляторных актов
- Проекты регуляторных актов
- Реестр действующих регуляторных актов
- Уведомления об обнародовании проектов регуляторных актов
- График проведения мероприятий по отслеживанию результативности принятых регуляторных актов
- Перечни регуляторных актов
- Городские и поселковые советы
- Центр административных услуг
- Краснодон
Историческая справка
Історична довідка сел. Ізварине
Ізварине – селище міського типу (з 1938). Населення – 2500 чол.. Розташоване за 14 км від м. Краснодону.
В селищі знаходиться станція Ізварине, збудована у 1914 році.
Ізварине виникло на початку 1914 року як гірниче селище. Першими поселенцями були російські та українські селяни, а також завербовані китайці, які в пошуках заробітку приїхали на рудник.
Тут, в квітні 1917 року, була створена Рада робочих і солдатських депутатів. Вона займалася націоналізацією шахт, організовувала видобуток вугілля, встановлювала восьмигодинний робочий день, постачала селище продовольством.
У квітні наступного року в Ізвариному білокозаки закатували керівників Сорокинської Ради. А. Ф. Бикова та Г.Т. Дорошева і скинули їх тіла в шурф шахти за селищем. Іменем Афанасія Бикова названа одна з вулиць.
Гірники Ізвариного вписали немало героїчних сторінок в трудову славу шахтарів Донбасу. На 1-шій Всесоюзній нараді стахановців у листопаді 1935 року гірників селища представляв вибійник Т.М. Саранча.
Під час Великої Вітчизняної війни понад 500 чоловік були призвані до лав Червоної Армії. На фронтах загинуло близько 268 мешканців селища. З них лише менше половини повернулися на батьківщину. Вони відбудовували зруйновані війною шахти.
Окупація селища продовжувалася з 20 липня 1942 року по 13 лютого 1943 року. В цей час 14 мешканців боролися проти гітлерівців в лавах Ізваринського партизанського загону.
Серед ізваринців-захисників Вітчизни було також багато жінок. Серед них: зв’язкова зенітного полку А.Ф. Гойденко, старшина медичної служби
О.М. Журавська, санітарка А.А. Клейменова, сержант медичної служби
Є.В. Краснопольська, зв’язкова стрілкового полку П.К. Лаврентьєва та багато інших.
Трьох Героїв Радянського Союзу дала Вітчизні Ізваринська земля:
Т.І. Брагоніна, О.І. Шевирьова, Л.Г.Шевцову.
Тут народилися та жили деякий час Володимир Куликов, Віктор Третьякевич, Володимир Рогозін, Володимир Осьмухін, Анатолій Попов.
Фашисти арештували і після жорстоких катувань стратили командира загону П.Д. Салфетникова, комісара Т.Н. Саранчу, партизан Г. Саранчу,
І. Шандро, У.Ф. Брикову, І. Іголкіна, А.А. Володина, братів Бікмаєвих.
У вересні 1942 року за відмову працювати на окупантів молоді ізваринці Є. Саранча, М. Поляков, І. Пархоменко, А. Ахметов, І. Ши-Та-Фу разом з краснодонськими гірниками були закопані живими в парку м.Краснодону.
В селищі встановлено обеліск на могилі А.Ф. Бикова і Г.Т. Дорошева, обеліск в честь односельчан, пам’ятник воїнам, які загинули в боях з гітлерівськими загарбниками за визволення селища. На території загальноосвітньої школи №19 встановлений обеліск в честь вчителів і учнів, загинувши в роки Великої Вітчизняної війни.