Разное

Основні параметри та переваги майбутньої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС у сфері конкуренції

Протокол №11 засідання міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки й надзвичайних ситуацій.

КОНЦЕПЦІЯ ГУМАНІТАРНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ НА ПЕРІОД ДО 2020 РОКУ (ПРОЕКТ)

Нацдержслужба України відзвітувала про стан виконання Державної цільової програми розвитку держслужби

Нацдержслужба України відзвітувала щодо результатів виконання у 2013 році заходів, спрямованих на реалізацію цільової програми розвитку державної служби. Інформацію підготовлено відповідно до Закону України «Про державні цільові програми», Порядку розроблення та виконання державних цільових програм, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 106, та на виконання пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 13 травня 2013 року № 350 «Про затвердження Державної цільової програми розвитку державної служби на період до 2016 року».
У рамках реалізації Програми у 2013 році у 450 державних органах було проведено аналіз 1582 профілів професійної компетентності посад державної служби кадрових служб та структурних підрозділів з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Слід зазначити, що Нацдержслужбою України розроблено та затверджено наказом від 27 серпня 2013 року № 144 «Методичні рекомендації щодо проведення моніторингу кількості та аналізу якості розроблених профілів професійної компетентності посад державної служби у державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим та їх апараті».
Також цими методичними рекомендаціями було запроваджено єдині підходи та критерії до порядку проведення моніторингу кількості та аналізу якості розроблених профілів професійної компетентності посад, що дасть змогу забезпечити систематичний, об’єктивний і повний процес збору інформації про стан розроблення та затвердження профілів у державних органах.
Наказом Нацдержслужби України від 31 грудня 2013 року № 246 затверджено «Рекомендовані вимоги до рівня професійної компетентності осіб, які претендують на зайняття посад державної служби груп ІІ, ІІІ, ІV і V у державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим та їх апараті». Метою наказу є запровадження єдиної структури вимог до рівня професійної компетентності осіб, які претендують на зайняття вакантних посад державної служби у державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим та їх апараті, забезпечення узгодженості встановлених органами державної влади вимог до рівня ключових знань, умінь та навичок осіб.
З метою роз’яснення новацій щодо управління людськими ресурсами на державній службі було проведено 12 семінарів та тренінгів, у яких взяли участь 754 керівники та працівники кадрових служб органів державної влади. Управління державної служби Головдержслужби провели 1390 навчальних заходів для працівників місцевих державних органів, з них 466 заходів – безпосередньо територіальні органи, 660 заходів – спільно з центрами перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій; 264 заходи – спільно з іншими державними органами.
З метою формування організаційної культури в органах виконавчої влади, відкритості їх роботи, крім проведення передбачених Програмою комунікативних заходів у Києві та регіонах, наказом Нацдержслужби України від 25 грудня 2013 року № 236 затверджено «Методичні рекомендації щодо формування корпоративної культури у державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим та їх апараті». Метою наказу є забезпечення у державних органах високої результативності діяльності за рахунок підвищення ефективності управління людськими ресурсами на засадах прозорості, відкритості та демократичності, дотримання морально-етичних норм поведінки державних службовців, що відповідно сприятиме підвищенню довіри громадян до державних інституцій, удосконаленню управлінської здатності держави.
Заходи, визначені Програмою на 2013 рік, виконано у повному обсязі при тому, що показник бюджетної ефективності Програми, який відображає рівень її фактичного фінансування за рахунок коштів державного бюджету за 2013 рік, становить 62,5 відсотка (817,4 тис. грн. із запланованих 1307, тис. грн.).
Програма відповідає пріоритетам реформування державної служби та державної кадрової політики у сфері державної служби, визначеним у Законі України «Про державну службу» від 17 листопада 2011 року № 4050, Стратегії державної кадрової політики на 2012 – 2020 роки, затвердженій Указом Президента України від 1 лютого 2012 року № 45, інших нормативно-правових актах, і сприяє створенню ефективної системи управління людськими ресурсами на державній службі.

Довідково
Державну цільову програму розвитку державної служби на період до 2016 року розроблено Нацдержслужбою України на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 червня 2012 року № 411-р «Про схвалення Концепції Державної цільової програми розвитку державної служби на період до 2016 року», доручення Прем’єр-міністра України від 10 жовтня 2012 року № 39738/1/1-12 та затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 травня 2013 року № 350.
Основні завдання Державної цільової програми розвитку державної служби: удосконалення організаційних засад державної служби з урахуванням компетентнісного підходу, передбаченого новою редакцією Закону України «Про державну службу»; впровадження нової системи управління людськими ресурсами на державній службі в середньостроковій перспективі; формування висококваліфікованого кадрового складу державної служби.
Прес-служба Нацдержслужби України

У 2013 році Національним агентством України з питань державної служби надано більше 13 тисяч роз'яснень на звернення громадян

Протягом 2013 року до Нацдержслужби України та управлінь державної служби Головного управління державної служби України в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі надійшло 13 063 звернення громадян.
Безпосередньо до Нацдержслужби України від громадян надійшло 1121 індивідуальне та колективне письмове звернення. Кількість звернень громадян порівняно з 2012 роком збільшилась на 3,8 % – у минулому році було 1080 звернень.
Найбільше звернень – 211 надійшло з м. Києва, що складає 18,8 % від їх загальної кількості, з Київської – 188 (16,8 %), Одеської – 77 (6,9 %), Львівської – 61 (5,4 %), Донецької – 59 (5,3 %), Дніпропетровської – 44 (3,9 %), Полтавської – 41 (3,7 %), Запорізької – 39 (3,5 %) та Вінницької – 37 (3,3 %) областей. Найменше – з Волинської – 7 (0,6 %), Івано-Франківської – 9 (0,8 %), Хмельницької та Кіровоградської – 13 (1,6 %).
Основна частина звернень надходить від державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування та пенсіонерів з числа державних службовців. Від громадян, які мають встановлені законодавством пільги, а саме: інвалідів, ветеранів війни та праці, учасників ліквідації аварії на ЧАЕС та інших громадян, які потребують соціального захисту і підтримки, надійшло 47 звернень (4,2 % від загальної кількості).
Основні питання, порушені у зверненнях цих категорій громадян, стосуються обчислення стажу державної служби, необхідного для призначення пенсії державного службовця, поліпшення матеріального та соціально-побутового забезпечення державних службовців, а також питання проходження державної служби.
Протягом 2013 року на особистий прийом звернулося 75 громадян. У 2012 році було 76 відповідних звернень.
У 2013 році забезпечено проведення 50 прямих телефонних ліній «Державна служба». Під час роботи прямих телефонних ліній розглянуто 284 запитання від 254 громадян (у 2012 році – 50 прямих телефонних ліній, 572 запитання від 466 громадян).
Управліннями державної служби Головного управління державної служби України в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі за 2013 рік розглянуто 2146 письмових звернень громадян та прийнято на особистому та виїзних прийомах 1928 громадян (у 2012 році – розглянуто 2737 письмових звернень громадян та прийнято на особистому та виїзних прийомах 3480 громадян).
Також територіальними органами Головдержслужби за затвердженими графіками проводяться прямі телефонні лінії «Державна служба» та «Суспільство проти корупції». Так, у звітному періоді було проведено 1899 прямих телефонних ліній, на які звернулося 7572 громадян (у 2012 році – звернулося 7936 громадян).
Аналіз звернень свідчить, що найбільше письмових звернень надійшло до управлінь державної служби Головдержслужби України в АР Крим та м. Севастополі – 214, Харківській – 138, м. Києві та Київській області – 124, Донецькій – 129, Одеській – 121, Дніпропетровській – 113, Черкаській – 106, Луганській та Миколаївській – 105 областях. Найменше таких звернень надійшло до управлінь у Рівненській – 40, Івано-Франківській – 46, Закарпатській – 49,Чернігівській, Кіровоградській та Житомирській – 50, Хмельницькій – 55 областях.
Нацдержслужба України продовжує вживати заходи щодо забезпечення кваліфікованого, неупередженого, об’єктивного і своєчасного розгляду звернень громадян з метою оперативного вирішення порушених у них питань, задоволення законних вимог заявників, у разі необхідності, поновлення порушених конституційних прав.
Так, у 2013 році згідно з Планом заходів, спрямованих на покращення організації роботи із зверненнями громадян та забезпечення гарантування реалізації конституційного права на звернення громадян до Нацдержслужби України та управлінь державної служби Головного управління державної служби України в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, оновлено класифікатор звернень громадян в системі електронного документообігу «Мегаполіс. Документообіг», удосконалено роботу щодо обліку і контролю за вирішенням усних та письмових звернень громадян за результатами особистого прийому громадян керівництвом Нацдержслужби України, питання стану організації роботи зі зверненнями громадян включено до планів перевірок у територіальних органах.
Нацдержслужба України забезпечує необхідні заходи щодо реалізації конституційного права громадян на звернення, неухильного виконання норм Закону України «Про звернення громадян» на засадах об’єктивності, всебічності та вчасності їх розгляду відповідно до вимог чинного законодавства України.

Прес-служба Нацдержслужби України

Международный день освобождения узников фашистских концлагерей

За годы второй мировой войны через лагеря смерти прошли 18 миллионов человек
11 апреля отмечается Международный день освобождения узников фашистских концлагерей (International Day of Fascist Concentration Camps Prisoners Liberation).
В этот день по всему миру проходят различные памятные мероприятия, встречи бывших узников, поминовение погибших, поклонение их памяти, возложение цветов к могилам и местам захоронения жертв фашизма.
11 апреля 1945 года узники Бухенвальда (Buchenwald) подняли интернациональное восстание против гитлеровцев и вышли на свободу. Кажется, так давно это было. Но только не для тех, кто прошел сквозь ужасы фашистских застенков. Биографии этих людей — это настоящие уроки мужества для молодого поколения.
Всего на территории Германии и оккупированных ею стран действовало более 14 тысяч концлагерей. По признанию самих эсэсовцев, узник, продолжительность жизни которого в лагере составляла менее года, приносил нацистам почти полторы тысячи рейхсмарок чистой прибыли.
За годы второй мировой войны через лагеря смерти прошли 18 миллионов человек, из них 5 миллионов — граждане Советского Союза.
22 марта 1933 года в Дахау начал действовать первый концентрационный лагерь в фашистской Германии.

Шоста регіональна конференція з питань інституційної розбудови

8-9 листопада у Національному агентстві України з питань державної служби пройшла Шоста щорічна регіональна конференція з питань інстутиційної розбудови. Протягом першого дня конференції було обговорено стан співпраці у рамках інструментів Тwinning, TAIEX та програми Всеохоплюючої інституційної розбудови (СІВ) у країнах ініціативи Європейського Союзу «Східне партнерство». Другий день заходу був присвячений обговоренню практичного досвіду проведення реформ у сфері державної служби. Участь у заході взяли 145 учасників, зокрема представники країн ініціативи ЄС «Східне партнерство», що об’єднують Україну, Азербайджан, Вірменію, Грузію та Молдову; представники посольств країн ініціативи ЄС «Східне партнерство»; представники Європейської Комісії, представництв Європейського Союзу в країнах ініціативи ЄС «Східне партнерство» та програми SIGMA; іноземні експерти; представники центральних та місцевих органів державної влади. Учасники конференції об׳єдналися в рамках тематичної платформи «Демократія, належне урядування та стабільність» для обміну досвідом використання європейських інструментів інстутиційної розбудови, вироблення рекомендацій щодо удосконалення механізму їх впровадження для реалізації комплексних реформ, покращення якості державного управління та наближення вітчизняного законодавства до європейського.

Конференцію відкрили Голова Нацдержслужби України, директор Адміністративного офісу програми Twinning в Україні В’ячеслав Толкованов; керівник першого відділу програм допомоги «Врядування та права людини» Представництва Європейського Союзу в Україні Александру Альбу; завідувач відділу торгівельно-економічного, секторального та транскордонного співробітництва з ЄС управління з питань європейської інтеграції Адміністрації Президента України Леонід Пирожков; директор Департаменту співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями та координації міжнародної технічної допомоги Міністерства економічного розвитку та торгівлі України Олена Кучеренко.

З метою адаптації державної служби до стандартів ЄС Нацдержслужбою України станом на жовтень 2012 року реалізовано впровадження європейських інструментів інституційної розбудови Тwinning, TAIEX, SIGMA, координується впровадження програми Всеохоплюючої інституційної розбудови (СІВ) та налагоджено співпрацю з Організацією економічного співробітництва (ОЕСР) у рамках Комітету з питань державного управління.

За період 2006-2012 роки у рамках проекту Тwiningреалізовано 58 проектів у сферах державного внутрішнього фінансового контролю, конкурентної політики, цивільної авіації, внутрішніх справ, у сферах державної служби, адміністративного судочинства, соціальних послуг тощо. Пропозиції, підготовлені проектом Тwining, були використані для посилення спроможності у законодавчій сфері, зокрема для доопрацювання Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» та підготовлено пропозиції та рекомендації до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про питну воду та питне водопостачання». На основі рекомендацій експертів проекту Тwiningв Міністерстві внутрішніх справ України на базі Академії внутрішніх військ створено кафедру зв’язку, при Державному космічному агентстві України створено Національний контактний пункт «Космос» 7 Рамкової програми ЄС з досліджень та технологічного розвитку, що сприяло посиленню інституційної спроможності органів державної влади.

З метою розбудови інституціональної спроможності, необхідної для адаптації національного законодавства до європейського, впровадження реформи державного управління та забезпечення обміну передовим досвідом з країнами-членами Європейського Союзу в Україні було започатковано впровадження інструменту зовнішньої допомоги Європейської Комісії TAIEX, який здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2008 р. Впродовж 2006-2012 років впроваджено системний підхід до використання цього інструменту шляхом формування щопіврічних планів залучення зовнішньої допомоги Європейської Комісії у рамках TAIEX.

На підтримку проведення інституційної реформи державних установ для створення умов ефективної реалізації майбутньої Угоди про асоціацію між Україною та ЄС 7 травня 2009 року в ході спеціального саміту ЄС в Празі була започаткована Програма Всеохоплюючої інституційної розбудови (СІВ), що є складовою частиною ініціативи Європейського Союзу «Східне партнерство». Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України та Європейською Комісією щодо Рамкового документа програми Всеохоплюючої інституційної розбудови Україна та ЄС було підписано 13 жовтня 2010 року.

Під час проведення конференції було презентовано досвід впровадження європейських інструментів Twinnіng, заходів TAIEX та програми СІВ у країнах-учасниках «Східного партнерства» – Грузії, Вірменії, Азербайджану та Молдови. З 2004 року в країнах «Східного Партнерства» запровадженобільше ніж 220 проектів Twinningіз загальним бюджетом € 245 мільйонів у сфері фінансів, торгівліта індустрії, юстиціїтабезпеки.

У ході конференції були також розглянуті питання модернізації державної служби в країнах «Східного партнерства» та розвиток державної служби у країнах Європейського Союзу. Учасникам було презентовано програму SIGMA «Підтримка вдосконалення врядування і управління», яка реалізовується задля допомоги країнам-беніфіціарам на вступ до ЄС та напрями її роботи у формуванні та координації політики, правового регулювання, законодавства у сфері державної служби і адміністративного права, державних фінансів та державних закупівель. Було акцентовано особливу увагу присутніх на тому, що реформа державної служби, це складова реформи державного управління і вона реалізується у країнах «Східного партнерства» на основі права, професіоналізму, деполітизованості та рівних можливостей.

Підсумком шостої регіональної конференції з питань інституційної розбудови стала спільна резолюція представників державних органів країн європейської ініціативи «Східне партнерство», іноземних та українських експертів в якій була підкреслена важливість питання належного впровадження проектів європейської допомоги, зокрема інструментів інституційної розбудови Twinning, TAIEXта програм СІВ, SIGMA.

Учасниками конференції було зроблено спільний висновок, що впровадження інструментів інституційної розбудови Twinningі TAIEXта програми Всеохоплюючої інституційної розбудови у країнах європейської ініціативи «Східного партнерства», а також співпраця з програмою SIGMAє важливим механізмом підтримки цих країн у наближенні до норм та стандартів Європейського Союзу, сприяє розбудові інституційного потенціалу державних органів влади, наближенню вітчизняного законодавства країн-партнерів до вимог ЄС, підвищенню рівня професійної компетентності державних службовців, модернізація державної служби у країнах «Східного партнерства» сприяє впровадженню нових підходів до її функціонування, удосконаленню управління людськими ресурсами на державній службі. Учасниками були вироблені спільні рекомендації щодо продовження удосконалення інституційного потенціалу державних органів влади за допомогою інструментів інституційного розвитку Twinningі TAIEXта програми СІВ.

Шоста щорічна конференція стала новим імпульсом у впровадженні інструментів інстутиційної розбудови через пропагування кращих європейських практик, а набуті знання і досвід, які одержали учасники під час обговорень щодо підготовки та впровадження проектів Twinnіng, заходів TAIEX та програми СІВ, допоможуть ефективніше використовувати допомогу Європейського Союзу, що сприятимуть розвитку країн-учасниць Європейської ініціативи «Східне партнерство».

Порядок застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання і заміни невідбутої частини покарання більш м'яким
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням відповідно до статей 81 і 82 Кримінального кодексу України застосовуються суддею районного (міського) суду за місцем відбуття покарання засудженим за спільним поданням органу, що відає виконанням, відбуванням покарання, і спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх і умовно звільнених з місць позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням щодо осіб, які відбувають покарання в дисциплінарному батальйоні, застосовуються суддею військового суду гарнізону за місцезнаходженням засудженого за поданням командування дисциплінарного батальйону.
Зазначені подання розглядаються судом в десятиденний строк з моменту надходження їх до суду без витребування судової справи з участю прокурора, представника органу, що відає виконанням покарання, і, як правило, засудженого.
При розгляді судом спільного подання органу, що відає виконанням відбуванням покарання, і спостережної комісії служби у справах неповнолітніх суд повідомляє їх про час і місце розгляду цього подання.
Так, протягом 3 місяців 2012 року Краснодонським міськрайсудом умовно-достроково звільнено від відбування покарання 14 осіб (ст. 81 КК України), які утримувались у Суходільській виправній колонії № 36, а також 2 особам (ст. 82 КК України) замінена невідбута частина покарання більш м’яким, а саме на виправні роботи.
Якщо суд відмовить в умовно-достроковому звільненні засудженого від відбування покарання або заміні невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням, розгляд повторного подання в цьому питанні щодо осіб, засуджених за тяжкі та особливо тяжкі злочини, до позбавлення волі на строк не нижче п'яти років, може мати місце не раніше як через рік з дня винесення постанови про відмову, а щодо засуджених за інші злочини та неповнолітніх засуджених — не раніш як через шість місяців.
На постанову суду з питань, визначених у цій статті, протягом семи діб з дня її оголошення прокурор, засуджений вправі подати апеляції до апеляційного суду.
У разі подання прокурором апеляції виконання зазначеної постанови зупиняється.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання (ст. 81 КК України) може бути здійснене тільки судом.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване до осіб, що відбувають покарання у вигляді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, утримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, якщо засуджений зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці довів своє виправлення. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим:
1) не менше половини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, а також за необережний тяжкий злочин;
2) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у вигляді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі;
3) не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.
У разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання нового злочину суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 цього Кодексу.
Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким здійснюється судом відповідно до статті 82 КК України стосовно осіб, що відбувають покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення і підтвердив це своїми реальними діями: коли він зразковою поведінкою і чесним ставленням до виконання покладених на нього обов'язків довів своє виправлення.
До неповнолітніх заміна невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням не застосовується.
Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива після фактичного відбуття засудженим:
1) не менше третини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, а також за необережний тяжкий злочин;
2) не менше половини строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, коли особа раніше відбувала покарання у вигляді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона була засуджена до позбавлення волі;
3) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і вчинила новий умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.
У разі заміни невідбутої частини основного покарання більш м'яким засудженого може бути звільнено також і від додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. До осіб, яким покарання замінено більш м'яким, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення за правилами, передбаченими статтею 81 КК України.
Якщо особа, відбуваючи більш м'яке покарання, вчинить новий злочин, суд до по'карання за знову вчинений злочин додає невідбуту частину більш м'якого покарання.
При заміні невідбутої частини позбавлення волі виправними роботами вони призначаються в межах строків, установлених законом для цих видів покарання, і не повинні перевищувати невідбу-того строку позбавлення волі.
Якщо суд відмовить в умовно-достроковому звільненні засудженого від покарання або заміні невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням, розгляд повторного подання в цьому питанні щодо осіб, засуджених за тяжкі злочини, до позбавлення волі на строк не нижче п'яти років, може мати місце не раніше як через рік з дня винесення постанови про відмову, а щодо засуджених за інші злочини та неповнолітніх засуджених — не раніш як через шість місяців.

Старший помічник прокурора
м. Краснодона С.М. Лупіков

БОРОТЬБА З КОРУПЦІЄЮ – НЕБХІДНА УМОВА УСПІШНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ ІНІЦІЙОВАНИХ ПРЕЗИДЕНТОМ В. ЯНУКОВИЧЕМ СИСТЕМНИХ РЕФОРМ

Президент України як гарант Конституції визначив боротьбу з корупцією одним із стратегічних завдань влади. У Президентській Програмі економічних реформ «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» зазначено, що високий рівень корупції робить країну менш привабливою для міжнародного капіталу, а це гальмує економічне зростання і заважає виконанню завдань щодо підвищення добробуту українських громадян. Тому, одним із перших Указів Президента В. Януковича було утворено Національний антикорупційний комітет, який Президент України очолив особисто; прийнято нові антикорупційні закони («Про засади запобігання і протидії корупції», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення»), які були розроблені та внесені Президентом України як першочергові та набрали чинності з 1 липня 2011 року; схвалено Національну антикорупційну стратегію на 2011-2015 роки; розроблено та прийнято майже усі підзаконні акти з метою якісного впровадження та реалізації нового антикорупційного законодавства.
На відміну від Закону України «Про боротьбу з корупцією», який діяв в Україні з 1995 року, морально застарів та не відповідав вимогам міжнародних антикорупційних актів, щодо яких Україна взяла зобов’язання, у новому антикорупційному Законі містяться норми для здійснення низки превентивних антикорупційних заходів.
Нове антикорупційне законодавство разом із новим Законом «Про державну службу» сприятиме поліпшенню престижу та авторитету державної служби, підвищенню рівня довіри до влади, прискоренню реформаційних процесів, ініційованих Президентом України Віктором Януковичем.
Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» містить низку інноваційних положень.
У ньому значно розширено коло суб'єктів відповідальності за корупційні правопорушення. Поряд з особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (у тому числі Президент України, народні депутати, урядовці, судді), до суб'єктів відповідальності за корупційні правопорушення віднесено також посадових осіб юридичних осіб публічного права, які одержують заробітну плату за рахунок державного чи місцевого бюджету, аудиторів, нотаріусів, експертів, арбітражних керуючих, третейських суддів, посадових осіб міжнародних організацій та інших.
Законом визначено спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції – це органи прокуратури; спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України; податкової міліції, по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України; Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.
Встановлено обмеження для певного кола публічних службовців, у тому числі неправомірне сприяння фізичним або юридичним особам у здійсненні ними господарської діяльності, одержанні субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів, пільг, укладанні контрактів (у тому числі на закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти); неправомірне сприяння призначенню на посаду особи; неправомірне втручання у діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування або посадових осіб; неправомірне надання переваги фізичним або юридичним особам у зв'язку з підготовкою проектів, виданням нормативно-правових актів та прийняттям рішень, затвердженням (погодженням) висновків.
Також особам, уповноваженим на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, заборонено безпосередньо або через інших осіб одержувати дарунки від юридичних та фізичних осіб.
У новому антикорупційному законодавстві передбачено не тільки щорічне декларування майна та доходів службових осіб, а також декларування їх видатків. Тобто, крім відомостей про майно та доходи за рік, у декларації подають відомості про витрати, наприклад, при придбані нерухомості, земельних ділянок, транспортних засобів або утримання цього майна.
З метою підвищення якості відбору кандидатів на зайняття посад у державній службі, службі в органах місцевого самоврядування, а також внутрішніх справ, прокуратури, митної та податкової служби з 2012 року запроваджено комплексну спеціальну перевірку щодо цих кандидатів. Зокрема, будуть перевірятися відомості щодо: притягнення особи до кримінальної відповідальності, у тому числі за корупційні правопорушення, наявності судимості, її зняття; факту, чи є особа піддана або піддавалася раніше адміністративним стягненням за корупційні правопорушення; достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік; наявності в особи корпоративних прав; стану здоров’я, освіти, наявності наукового ступеня, вченого звання, підвищення кваліфікації; громадянства; інших відомостей, вимога щодо подання яких установлена законом.
Аналіз результатів проведених спеціальних перевірок свідчить, що частина кандидатів надали недостовірну інформацію щодо: декларування доходів; перебування на керівних посадах суб’єктів господарювання; притягнення до кримінальної відповідальності; притягнення до адміністративної відповідальності за корупційні діяння; дипломів про освіту.
Необхідно зазначити, що зараз, після набрання чинності Указу Президента України № 33/2012, спеціальна перевірка стала одним з найефективніших механізмів протидії корупції, що дає можливість приходу на державну службу чесних, професійних та досвідчених працівників.
Заборонено використовувати свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості, займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту), а також безпосередньо або через інших осіб одержувати дарунки від юридичних та фізичних осіб.
Новацією Закону є запровадження норм, які регламентують питання етичної поведінки службових осіб, недопущення та врегулювання конфлікту інтересів. Наразі своєрідним етичним кодексом для державних службовців є Загальні правила поведінки державного службовця. Ці правила мають силу нормативно-правового акта (затверджені наказом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань державної служби та зареєстровані в Міністерстві юстиції України), та містять розділ – «Врегулювання конфлікту інтересів».
З метою виявлення у проектах нормативно-правових актів норм, що можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень, Законом запроваджується проведення антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів, яку здійснює Міністерство юстиції України. Результати антикорупційної експертизи підлягають обов'язковому розгляду під час прийняття рішення щодо видання (прийняття) відповідного нормативно-правового акта.
У Законі цілий розділ приділено участі громадськості в заходах запобігання та протидії корупції. Зокрема, з метою інформування громадськості про заходи щодо протидії корупції, стаття 19 Закону зобов'язує спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції щороку не пізніше 10 лютого оприлюднювати інформацію про вжиті заходи щодо протидії корупції та про осіб, притягнутих до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень.
Крім того, за ініціативою фізичних осіб, об'єднань громадян, юридичних осіб може проводитися громадська антикорупційна експертиза проектів нормативно-правових актів.
Значно посилено відповідальність за корупційні правопорушення. Якщо у старому законі особи, які порушили антикорупційне законодавство, притягалися лише до адміністративної відповідальності, наразі Закон передбачає 4 види відповідальності – кримінальну, цивільно-правову, адміністративну та дисциплінарну. При цьому, відомості про осіб, які притягнуті до відповідальності за корупційні правопорушення, заносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення. Реєстр формується та ведеться Міністерством юстиції України.
Крім того, особи, яких притягнуто до кримінальної чи адміністративної відповідальності, підлягають звільненню з відповідних посад, про що державні органи та органи місцевого самоврядування повинні інформувати Національне агентство України з питань державної служби.
Корупція є складним соціальним явищем, що вкрай негативно впливає на всі аспекти соціально-економічного та політичного розвитку держави, загрожує реалізації принципів верховенства права і соціальної справедливості, підриває основи демократії та порушує права людини. Це універсальна проблема, яка вражає усі сфери суспільного життя, а найбільше шкодить взаємовідносинам між громадянами та органами державної влади та місцевого самоврядування. Слід відзначити, що боротьба з корупцією – це ефективний інструмент модернізації державної служби. Перший крок на цьому шляху зроблено – створено правовий механізм, який відповідає міжнародним стандартам та ефективно працюватиме в умовах нашої юридичної системи в умовах сьогодення. При цьому, в першу чергу, постає необхідність запобігти проявам корупції, попередити їх. Тому наступний етап полягає в тому, щоб ознайомити всіх державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування із законодавчими запобіжниками корупції, адже незнання закону не звільняє від відповідальності за його порушення.
Запровадження нового антикорупційного законодавства разом із започаткованою реформою самої державної служби сприятиме її оновленню та підвищенню її авторитету, впровадженню системних змін та модернізації моделі державного управління в цілому. У зв’язку з цим, головним завданням Національного агентства України з питань державної служби, як єдиного державного замовника на підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування з питань запобігання та протидії корупції на державній службі та службі в органах місцевого самоврядування, є організація процесу кардинальної модернізації стратегії та запровадження нових ефективних форм професійного навчання посадовців та розробка відповідних методичних рекомендацій.

Навигация