Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям

Відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям” право на державну соціальну допомогу мають малозабезпечені сім’ї, або одинокі особи, чи кілька осіб, які проживають разом і об’єднанні законними правами та обов’язками щодо утримання та які з поважних або незалежних від них причин мають середньомісячний сукупний доход нижчий від встановленого законодавством прожиткового мінімуму для сім’ї.

Розмір допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім’ї та її середньомісячним сукупним доходом, але не може бути більшим, ніж 75 відсотків від рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім’ї. До стабілізації економічного становища в Україні розмір державної соціальної допомоги визначається з урахуванням рівня забезпечення прожиткового мінімуму.

До складу сім’ї, що звертається за призначенням соціальної допомоги, включаються: чоловік, дружина, рідні, усиновлені та підопічні діти цих осіб, а також діти, які навчаються у вищих навчальних закладах з денною формою навчання до досягнення 23 років і не мають власних сімей незалежно від місця проживання або реєстрації, жінка та чоловік, які проживають однією сім’єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей.

До складу сім’ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні.
Для кожної дитини, яка входить до складу сім’ї, рівень забезпечення прожиткового мінімуму збільшується на 10%, а на дитину, мати якої отримує допомогу одинокої матері, та для кожної дитини, в якої один або обоє батьків є інвалідами І чи ІІ групи, - на 20%.

Для кожної дитини в малозабезпеченій багатодітній сім’ї, в якій виховується 3 або більше дітей віком до 18 років (учнів до 23 років), рівень забезпечення прожиткового мінімуму збільшується на 50%.

У сукупному доході сім’ї при визначенні її права на отримання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям враховується грошовий еквівалент пільг за спожиті житлово-комунальні послуги.

Державна соціальна допомога малозабезпеченій сім’ї призначається на шість місяців з місяця звернення.
У наданні державної соціальної допомоги може бути відмовлено, а виплата призначеної допомоги може бути припинена у випадках, коли:
·        працездатні члени малозабезпеченої сім’ї не працюють, не служать, не вчаться за денною формою навчання у вищих учбових або професійно - технічних навчальних закладах протягом 3-х місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги (крім осіб, які в установленому порядку визнані безробітними та за інформацією центрів зайнятості не порушують законодавство про зайнятість);
·        у власності чи володінні малозабезпеченої сім’ї є земельна ділянка площею понад 0,6 га, або друга квартира за умови, що загальна площа житла перевищує 21 кв. м на одного члена сім’ї та додатково 10,5 кв. м на сім’ю, чи більше ніж один транспортний засіб.
Органи соціального захисту населення для мети цього Закону мають право користуватися всіма офіційними джерелами інформації, в тому числі і інформацією органів державної податкової адміністрації.

Порядок надання державної соціальної допомоги
Заява про надання державної соціальної допомоги подається уповноваженим представником сім’ї, де дається згода сім’ї на збір інформації про неї, про її власність, доходи та майно.
До заяви про надання державної соціальної допомоги додаються:
·        документ, що посвідчує особу;
·        довідка про склад сім’ї;
·        декларація про доходи та майно осіб, які входять до складу сім’ї;
·        довідка про доходи сім’ї за 6 місяців, що передують місяцю звернення.
Достовірність наданої інформації про доходи, вказаної в декларації про доходи та майновий стан, підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов сім’ї, який складає державний соціальний інспектор.